Untitled Document

ДЕНЬ НЕЗАВИСИМОСТИ ПО ЛУГАНСКИ


К июлю 1998 года долг по заработной плате по шахте им. Н. П. Баракова составлял более десяти миллионов гривен. Это была задолженность за 1996, 97 и половины 98 года. На 1 июля НПГ ш.им. Н. П. Баракова объявил забастовку, с требованиями: о выполнении Конституции Украины, законодательства о труде, коллективных договоров и соглашений, выплаты задолженности по заработной плате, пенсиям, регрессам. 1 июля на шахту для работы в примирительной комиссии прибыл заместитель министра угольной промышленности Украины Подгорный Н. Е. Который возмутился положением дел на шахте и пригласил к министру директора шахты Докучаева В. А., председателя НПГ Калитвенцева Д. Д. и председателя ПРУП Коробка Н. С.
Делегация встретилась с первым заместителем министра, а потом с министром, было подписано соглашение о погашении задолженности, повышения зарплаты, обеспечения коллектива шахты оборудованием, в том числе и комплексом 2 КД – 90. Протоколом предусматривалось, что погашение долгов по заработной плате будет производиться,  из расчета двухмесячного фонда за каждый месяц. В июле первый фонд должен был поступить на шахту 10, а второй 20 числа, но фонд не поступил до 15 и рабочие желающие принять участие в акции протеста вышли пешком в направлении г. Луганска. 16 июля колонна Бараковских горняков подошла к зданию Луганской облгосадминистрации и расположилась на площади им. Героев ВОВ минуя «вольеры», из металлических оград,  «любезно» предоставленные органами УМВД. Началось противостояние: с одной стороны: начальники участков и их заместители, директора ГХК и шахт, министр, органы исполнительской власти, милиции, суда, их единомышленники  из числа рабочих, облгосадминистрация, профсоюзы, Кабинет Министров Украины и президент - а с другой стороны НПГ ш. им. Н. П. Баракова и рабочие желающие получить свою зарплату. При такой неравной расстановке сил, отстояв 155 дней в пикете, рабочие получили полностью задолженность по зарплате, регрессам и пенсиям в полном объеме.
Пикетирование было очень не простым, администрация пользовалась всем арсеналом средств и методов, придуманных властями.
Милиция всегда искала причины спровоцировать какую ни будь «нестандартную» ситуацию, что бы оформить документы на суд, а при «благоприятных условиях» судить человека.
Был случай, когда суд вынес решение о привлечении к административной ответственности, штрафу в размере 51 гривни, руководителя пикета Калитвенцева Д., по тому, что согласно протоколу, составленному участковым милиционером 4 августа,  Калитвенцев допустил 6 августа купание пикетчиков в голом виде. Причем, в протоколе написанном «ясновидящим милиционером» за двое суток до события, указано, что свидетели (их было двое) этого не видели и протокол не подписывали. Решение суда было отменено, после того, как средства массовой информации выпустили заметки под издевательским, но справедливым названием «Служит ли баба Ванга в органах МВД» .
Были провокации и во время отправки делегации на похороны  шахтеров, погибших при взрыве на шахте им. Х1Х партсъезда «Сутоган», когда работники милиции пытались спровоцировать драку с шахтерами.
Ближе ко Дню Независимости Украины среди Луганчан пошли слухи о том, что милиция  изгонит пикетчиков из города.
На День Независимости, 24 августа, администрация была уведомлена шахтерами о том, что состоится факельное шествие  в защиту Конституции Украины и символическое сожжение чучела «паразита», нарушающего Конституцию и игнорирующего права шахтеров.
За обеспечение общественного порядка, отвечал, начальник ЛГУ МВД Украины В. Ишков. По плану руководства УМВД Луганской области был создан штаб, руководство которого возглавил заместитель начальника УВД области А. Никитенко.
С 2 часов дня на площадь начали стягиваться милицейские подразделения. Войска спецназа с полным набором «спецсредств» находились в окрестностях площади с самого утра. К 5 часам вечера площадь напоминала голубое море от мундиров работников милиции с белыми пятнами от работников МВД, в штатском. Среди  этого моря, шахтеров практически не было видно. После 6 часов каре милиции сомкнулось многорядными колоннами, разбив площадь на секторы. К штабу, где находились руководители пикета и первая группа, заправляющая факелы горючим  (всего около 30 человек), были подтянуты большие силы милиции.
К людям подошла многочисленная группа руководящих работников  МВД города Луганска и Луганской области В. Ишков, Б. Бабенко, М. Журавлев., А. Сидоренко. Шахтерам предложили  отдать чучело «паразита» под ложным предлогом разминирования. При этом следует отметить, что весь процесс изготовления «паразита» работники МВД снимали на две видеокамеры. Руководители МВД сообщили, что в 19 час 15 мин. в дежурную часть позвонил «неизвестный» и сообщил, что чучело заминировано. Все гражданские лица  были выведены с площади еще в 16 часов. По всей видимости, работники МВД знали заранее, что будет «анонимное» сообщение о «мине» в чучеле.
Не дождавшись результатов переговоров,  подполковник Б. Бабенко дал команду: «Беркут пошел», - и шахтеры ощутили на себе весь арсенал спецсредств борьбы с организованной преступностью. Спецназовцы под командованием М. Огиенко, применяли газ «терен» и резиновые дубинки. Как свидетельствует письмо генерального прокурора М. Потебенько № 07/4694 – 98 от 30.12.98 г. в первом случае бойцы «Беркута» применяли спецсредства по собственной инициативе, а потом по команде. Наверное, у командиров разыгрался аппетит. Но трудно верится, что бойцы и первый раз применили спецсредства по своей инициативе, их просто командиры подставили – сначала дали команду, а потом отказались.
Из того же письма генерального прокурора следует, что на месте происшествия находились 25 – 30 шахтеров, 50 работников «Беркута» и обеспечивали «правопорядок» 488 работников милиции. В результате конфликта пострадали 22 шахтера, 12 работников «Беркута» и 3 сотрудника милиции. Возбуждены уголовные дела по статьям Уголовного кодекса Украины 166 превышение власти или служебных полномочий, если оно сопровождалось насилием, и 206 части 2.
По факту конфликта несколько раз вопрос рассматривался на заседаниях Верховной Рады Украины. Почти все депутаты и депутатские  фракции осудили действия властей. Рассматривался вопрос и на сессии областного совета. Практически все партии встали на сторону шахтеров. За шахтеров заступился и Краснодонский городской совет, и его исполком. Голова г. Краснодона Ильинов В. М. требовал от руководства страны, наказания виновных в преступлении совершенном против жителей г. Краснодона, предоставил пикетирующим шахтерам юристов для оформления документов в суд, группу врачей для обследования, хотя и Луганские врачи проявили особое внимание к шахтерам. Жители г. Луганска поддержали шахтеров и собрали в их поддержку более ста тысяч подписей, помогали и материально. Шахтеры остались благодарны всем, кто встал на их защиту.
Следствие затянулось до сегодняшнего дня.
Пикетирование продлилось до 17 декабря, всего 155 дней или 5 месяцев и 3 дня.
14 декабря в 4 часа ночи в знак протеста против издевательств со стороны администрации совершил акт самосожжения наш товарищ Александр Михалевич, у которого, остались трое сирот и супруга.
16 декабря после истечения срока постановления Верховной Рады Украины по разрешению вопросов пикета в г. Луганске шахтеры перешли к активным действиям, в результате чего Власти и администрация ГХК и шахт выполнили все требования пикетчиков. Не решены полностью вопросы только у участницы пикета К. Г. Овчаровой которая, в ночь с 16 на 17 декабря не смогла полностью проверить правильность начисления зарплаты и регрессных за погибшего на шахте «Суходольская – Восточная» супруга по тому, что ее просто обманули должностные лица администрации шахты  и ШПУ – 2.
К вопросам, которые были подняты НПГ ш. им. Н. П. Баракова и пикетчиками в 1998 году возвращались неоднократно. В апреле 1999 года разрешению этих вопросов было посвящено совместное заседание Комитетов  ВР Украины по правам человека, национальных меньшинств и межнациональным отношениям, по законодательному обеспечению  правоохранительной деятельности, борьбе с организованной преступностью и коррупцией, по социальной политике и труду, бюджетного комитета. На  него были приглашены директор шахты Докучаев В. А. и председатель НПГ Калитвенцев Д. Д. В 1999 году Краснодон посещали Премьер-министр Пустовойтенко В. П. и Президент Украины Кучма Л. Д. В Луганской области прошли заседания КМУ. Летом 1999г. Краснодонцы еще несколько раз ходили в походы за зарплатой. В общей сложности в походах приняли участие несколько тысяч человек, которые также добились выполнения своих требований.
Сейчас зарплату стали платить вовремя.  Но до сегодняшнего дня не повышены тарифные ставки и должностные оклады, согласно приказу министра топлива и энергетики Украины № 345 от 21 августа 2001 года, по этому на шахтах нарастает недовольство шахтеров, и, наверное, произойдет новый виток акций протестов и забастовок.

Исполнительное бюро  НПГ ш. им. Баракова

 

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

Голові Верховної Ради України
Ткаченку О.М.

Шановний Олександре Миколайовичу!
Генеральною прокуратурою України розглянута Постанова Верховної Ради України від 3 грудня 1998 р. щодо проведення повної, всебічної і об'єктивної перевірки фактів зловживань посадовим становищем, порушень Конституції України та законів України при застосуванні силових методів до учасників акцій протесту шахтарів в м. Луганську.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що з 15 липня 1998 р. в сквері на площі Героїв Великої Вітчизняної війни в м. Луганську у кількості біля 200 осіб пікетували   Луганську   облдержадміністрацію   шахтарі   шахт:   Баракова", "Суходольска - Східна", "Дуванна", "Краснодарська - Південна" державної холдингової компанії "Краснодонвугілля".
На чолі акції протесту стояв керівник незалежної профспілки гірників (НПГ) шахти "Баракова" Калітвенцев Д. Д. - депутат в. о. № 6 Луганської облради
19 серпня 1998 р. пікетуючі на зборах прийняли рішення про факельний похід зі спаленням опудала "паразита" в День Незалежності, у зв'язку з чим 21.08.98 р. звернулися з повідомленням про свої дії до голів Луганської обласної та міськдержадміністрацій.У зв'язку з проведення громадсько-політичних та культурно-масових заходів на честь святкування Дня Незалежності України 19.08.98 р. Луганської міськрадою за № 192 прийнято рішення "Про святкування 7 річниці Незалежності України", згідно п.5 якого начальнику ЛМУ УМВС України в Луганській області Ішкову В. необхідно було забезпечити охорону громадського порядку та безпеку громадян у місцях проведення масових заходів.
За планом керівництва УМВС організовано штаб, роботу якого очолив заступник начальника УМВС області Никитенко 0.1.
23.08.98 р. керівництвом УМВС області затверджено розташування сил та засобів на охорону громадського порядку на 24.08.98 р., за яким передбачено: всіх сил - 488 працівників. Цьому передував розрахунок сил та засобів від 23.08.98 р. підписаний начальником ЛМУ УМВС Ішковим з включенням 50 працівників "Беркута".
24.08.98 р. в денний час охорона громадського порядку на площі здійснювалась працівниками міліції, а спецпідрозділ "Беркут"' на чолі із в.о. начальника Огієнком М. М. знаходився у резерві на площі.
На протязі дня 24 серпня шахтарями із числа пікетуючіх були зроблені опудало "паразита" та факели із дерев'яних палок довжиною до 50 см. і товщиною до 5 см.
24.08.98 р. о 19 год. 15 хв. до чергової частини Луганського міськуправління УМВС України в Луганській області по телефону "02" від невідомої особи надійшло повідомлення про те, що в опудалі, приготовленому для спалювання знаходиться вибуховий пристрій, про що черговий повідомив керівництво міськуправління. Начальник ЛМУ Ішков В.Ф. та його заступник Журавльов М.М. безпосередньо знаходячись біля опудала близько 19 год. 34 хв. стали роз'яснювати шахтарям про необхідність відійти від опудала на відстань 20 метрів і надати його для огляду фахівцям - підривникам, які на той час прибули на місце події.
Особовий склад міліції вишикувавшись в ланцюг зміг відсторонити від опудала основну масу шахтарів, разом з тим, група пікетуючих у складі 25-30 осіб відмовилась виконувати вимоги по евакуації, посилаючись на те, що опудало вони виготовили самі і ніякої вибухівки в ньому немає, крім того, вимагали оглядати опудало за їх участі, підозрюючи, що працівники міліції самі можуть підкласти вибухівку в опудало.
Біля 19 год. 38 хв. начальник управління адміністративної служби УМВС України в Луганській області Бабенко Б.М, начальник ЛМУ Ішков В.Ф. та його заступник Журавльов М.М. порадившись прийняли рішення взяти опудало в кільце силами підрозділу "Беркута".
Безпосередньо перед цим спецпідрозділ "Беркут" знаходився у парку, бійці якого були одягнені у формений одяг і водночас екіпіровані гумовими кийками, газовими балонами "Терен". Вогнепальної зброї та щитів у бійців не було.
Біля 19 гадини 38 хв. особовий склад "Беркута" за командою Огієнка М.М. "клином" підійшов до опудала і виконав команду "коло". При цьому деяка частина пікетуючих шахтарів та фахівці залишились в колі "Беркута" і шахтарі не давали можливості оглянути опудало.
Фахівці, поверхово перевіривши опудало міношукачем та не знайшовши металевих предметів, прийняли рішення подальший детальний огляд його провести в безпечному місці.
Під час виконання команди "клин" і "коло", відходу "Беркута", шахтарі вчинили опір і не відходили від опудала, кидаючи в працівників міліції факели, пластикові банки та інші предмети, намагалися розірвати коло беркутівців.
У відповідь на дії шахтарів, Огієнко дав команду “штурм 5 метрів", після чого вивів підрозділ в резерв.
Як під час введення підрозділу "Беркут" і виконання команди "Штурм 5 метрів" бійці застосовували гумові кийки і "Терен", в першому випадку з власної ініціативи, а в другому виконуючи команду.
Конфлікт було завершено близько 19 год. 48 хв.
В результаті конфлікту 22 шахтаря, 12 працівників "Беркута" і 3 співробітники міліції одержали тілесні ушкодження.
25 серпня 1998 р. прокуратурою м. Луганська порушена кримінальна справа за фактом організації та активної участі в групових діях. що грубо порушують громадський порядок за ст. 1873 КК України. В цей же день, для скорочення строків та поліпшення якості розслідування у справі створена слідче - оперативна група, керівником якої призначено заступника прокурора м. Луганська.
25.08.98  р.  слідчим  відділом  Ленінського  райвідділу  Луганського міськуправління УМВС України в Луганській області порушено кримінальну справу за фактом завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадянам за ознаками злочину, передбаченого ст. 2062 ч.2 КК України і 7.09.98 р. ця кримінальна справа об'єднана в одне провадження з кримінальною справою за фактом подій 24.08.98 р.
З урахуванням необхідності встановлення слідчим шляхом обставин заподіяння тілесних ушкоджень шахтарям і працівникам міліції, надання правової оцінки їхнім діям, проведення очних ставок для усунення протиріч у показаннях, 29 вересня 1998 р. прокуратурою м. Луганська порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 ч. 2 КК України (перевищення влади або посадових повноважень, якщо воно супроводжувалось насильством), яка 30.09.98 р. об'єднана в одне провадження із справою за фактом подій від 24.08.98 р.
У справі допитано 94 шахтаря, 62 працівника УМВС України в Луганській області, 46 працівників "Беркута", 52 сторонні особи, призначено та проведено 36 судово - медичних експертиз, оглянуто та приєднано до справи всі речові докази, одержано 3 висновки службового розслідування УМВС області та МВС України, згідно з якими дії працівників міліції визнано правомірними, виконано інші слідчі дії.
В умовах Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз проведено 2 фоноскопічні по 4 відеокасетах, три з яких відзняті працівниками міліції і одна телекомпанією "Ефір-1", магнітофонному запису "02" анонімного повідомлення про вибуховий пристрій та хімічна експертизи по вилученому у бійців "Беркута" одягу, облитому шахтарями пальним, затримка яких виникла у зв'язку з відсутністю коштів на оплату.
Судово-медичним освідуванням у 16 шахтарів встановлено легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я, у трьох шахтарів встановлені легкі тілесні ушкодження з розладом здоров'я, у одного шахтаря середньої тяжкості тілесні ушкодження, у трьох шахтарів тілесні ушкодження не визначені.
В ході слідства вилучено та приєднано до справи два розбитих шлеми, 4 бронежилети (зі слідами ушкоджень та ГСМ) бійців "Беркута", одна пластикова пляшка та палиця від факелу.
Розслідування за фактом анонімного телефонного повідомлення до чергової частини Луганського міськуправління міліції продовжується і кінцеве рішення у справі не прийняте у зв'язку з невстановленням особи, яка телефонувала.
Із показань керівництва та бійців спецпідрозділу "Беркут" вбачається, що 24.08.98 р. Бабенко Б.М. довів до них про те, що опудало заміноване і шахтарі не дають можливості його оглянути фахівцям, дав вказівку взяти опудало в коло. Під час відходу "Беркута" до автомашини і виносу опудала, шахтарі кидали в бійців саморобні дерев'яні факели, пластикові пляшки та інші предмети, обливали пальним і з метою припинення їх дій, бійці застосували спецзасоби. Хто конкретно і кому спричинив тілесні ушкодження не знають.
Разом з тим, у показаннях керівництва УМВС щодо того хто безпосередньо приймав рішення про введення спецпідрозділу "Беркут" є суттєві протиріччя.
Із показань пікетуючих шахтарів вбачається, що вони не виконали вимоги працівників міліції відійти від опудала боячись провокації з боку працівників міліції. Деякі з шахтарів кидали в бійців "Беркута" дерев'яні палки, пластикові пляшки. Бійці "Беркута'" застосовували до них гумові кийки і газ. Хто конкретно їм спричинив тілесні ушкодження не знають.
Стан розслідування у справі неодноразово заслуховувався на оперативних нарадах прокуратури м. Луганська, області і 4 грудня 1998 р. у Генеральній прокуратурі України. Для надання практичної допомоги до прокуратури Луганської області відряджався працівник Генеральної прокуратури України.
За результатами оперативної наради зазначено, що у справі виконано значний обсяг роботи, разом з тим, з метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин конфлікту, активізації слідства, у справі дано письмові вказівки з вимогою вжиття всіх передбачених законом заходів до встановлення істини та закінчення розслідування з прийняттям рішення згідно чинного законодавства.
В даний час у справі проводяться додаткові допити працівників міліції, спецпідрзділу "Беркута" щодо законності дій керівництва УМВС в Луганській області та персонально начальника УМВС під час конфлікту, правомірності застосування бійцями "Беркута" екіпіровки у вигляді масок, та дій фахівців - підривників, щодо спростування протиріч у показаннях керівництва УМВС, приєднані відповідні нормативі документи, додатково дано доручення УМВС та СБУ на встановлення особи, яка повідомила про вибуховий пристрій в опудалі, виконуються інші вказівки Генеральної прокуратури України.
Розслідування справи з його початкової стадії знаходиться на особливому контролі Генеральної прокуратури України.

З повагою
Генеральний прокурор України
М. Потебенько



Untitled Document
Независимый профсоюз горняков шахты имени Николая Петровича Баракова города Краснодона и Краснодонского района
| ADM | HOME | POST |
2008 г.