Спляча» суддя Павлоградського міськрайонного суду в Дніпропетровській області Уляна Болдирєва https://fb.watch/kHfkbTMw0n/ , задовольнила вимоги позивача частково. Так як не дослідила відео докази, які надав позивач, що призвело до відмови у задоволенні вимоги стягнення середньої заробітної плати за порушення відповідачем ст. 59 КУ та рішення Конституційного суду. Хоча багато хто вважає, що суддя була зацікавлена в подібному рішенні. Але, це вже завдання ДБР та офісу генерального прокурора України. Не завжди необхідно ловити суддів за наявним отриманням хабара. Необхідно перевіряти їх рішення та мотиви за прийняте рішення, яке явно суперечить здоровому глузду та Основному ЗАКОНУ УКРАЇНИ.

Михайлюк Олексій Вікторович звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання дії, бездіяльності генерального директора Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» Вороніна С.А. такими, що порушують Конституцію та рішення Коституційного Суду України, зобов’язання вчинити певні дії, визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Конституційним Судом зроблено висновок про те, що реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб’єктами права. Важливу роль у забезпеченні реалізації, захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина в Україні як демократичній, правовій державі відведено праву особи на правову допомогу, закріпленому у статті 59 Конституції України.
Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а і насамперед спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод громадянина.

Відповідач не допускав позивача до участі в комісії з працевлаштування з представником, в супереч ст.59 Конституції України та висновків рішення Конституційного Суду № 23-рп/2009 від 30.09.2009 року, гарантованого державою права отримати правову допомогу та конституційного право кожного, яке в жодному випадку не може бути обмежено. Право позивача на правову допомогу є нормою прямої дії і навіть за умови , якщо право не передбачено Законами України.

Постановою від 01 березня 2023 року по справі № 185/5224/21 провадження № 61-12191св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду за позовом Михайлюка О.В. погодилась з висновками суддів попередніх інстанцій про те, що дії та бездіяльність ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у період з травня 2019 року по 30 серпня 2021 року призвели до обмеження права Михайлюка О.В., передбаченого ч.1 статті 59 Конституції України, що потягло обмеження прав позивача на подальше працевлаштування.

Це рішення остаточно встановлює наявність порушення прав позивача в наслідок незаконних дій роботодавця.

Отже недопущення працівника до роботи в наслідок порушення права працівника на правову допомогу, яке призвело до не нарахування та не отримання працівником заробітної плати, дає підстави вимагати відшкодування не нарахованої заробітної плати, за період на протязі якого порушувались права позивача.

Конституційний Суд України наголошує, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Наведене опосередковано підтверджується унікальним значенням людської гідності в Конституції України, за якою, зокрема, людина її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3); усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (стаття 21); кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68).

Роз’яснення викладені Постанови Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 Справа № 1-13/2013 приводять до висновків про обов’язковість нарахувань заробітної плати за час протягом якого працівник мав виконувати роботу але через перешкоджання з сторони власника чи з інших причин які не є провиною працівника йому має бути відшкодована заробітна плата гарантована державою. На думку позивача даний період повинен бути визнаний вимушеними прогулами, який стався за провиною роботодавця. Вимушені прогули мають компенсуватись заробітною платою за професією за якою мав працювати робітник.
Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 151-2 Конституції України від 2 грудня 2019 року № 11-р/2019 п. 2.2. Згідно зі статтею 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Суддя Уляна Болдирєва чомусь так не вважає. Тому позивач не зупинився і продовжує відстоювати свої Конституційні права, які хоче узурпувати ДТЕК «Павлоградвугілля» , через можливе повалення Основного закону за підтримки (корумпованої) судової гілки влади.

Це резонансна справа, ми обов’язково будемо слідкувати за наступними засіданнями і Вас інформувати.

Хто не захищає свої права, обов’язково їх втратить.