Untitled Document

Відкриті списки. Хтось проти?

Як не крути, але проблеми з відкритістю передвиборчих партійних списків в Україні не існує. Хто хотів, той знаходив ті списки і в 2006-му, і у 2007-му роках.
Який сенс в існуванні відкритих списків, якщо ми нині не маємо можливості проголосувати за конкретного кандидата із цього списку?
Тому проблема партійних списків – не в розкритті їхньої таємниці, якої не існувало, бо ці списки передаються у ЦВК, а в існуванні дієвого і прямого механізму голосування, який би давав би виборцям змогу обирати найкращих кандидатів із запропонованих партіями списків.
Ось саме про це і не говорять наші політики, коли вимовляють своє чарівне: "Ми за відкриті списки!” А далі – вмовкають".
А що ж далі? Про що мовчать політики? Чому депутати не змінюють виборчий закон таким чином, щоб українці нарешті отримали своє вистраждане право? Може, народні обранці не знають про існуючі у світі системи голосування за відкритими списками? Чи пропозицій так багато, що Верховна Рада ніяк не обере найкращий варіант?
Насправді, пропозицій небагато.
Варіант № 1: для наївних
Це варіант, коли депутат, політтехнолог чи журналіст з глибоким занепокоєнням розмовляє сам із собою про те, як було б добре обирати за відкритими списками... Але ж це неможливо, робить він висновок, бо виборці заплутаються у бюлетенях, де надруковано по 450 прізвищ від кожної партії.
І цей лохотронщик правий: звичайно заплутаються. І зробивши цей, цілком "логічний", висновок, наш наперсточник із жалем у голосі констатує, що нині, на жаль, не існує реальної можливості для впровадження системи виборів за відкритими списками.
І пропонує або повернутися до мажоритарної системи, або, якщо перед ним не повні ідіоти, пропонується наступний варіант...
Варіант № 2: для довірливих
У цьому варіанті пропонується якимось чином "закріпити" майбутніх депутатів за конкретними виборцями. Для цього Україна розбивається на 450 приблизно рівних округів, у кожному з яких партії виставляють по одному кандидату.
І голосуючи за цього призначеного партією кандидата, виборець віддає голос також і за його партію. Здавалось б, ця дуже проста система і є тим варіантом, який нарешті дасть нам змогу обирати найкращих депутатів. Але ж диявол криється у дрібницях…
Ось найістотніші риси цієї системи:
Не існує дієвого механізму впливу виборців на "закріпленого" за ними депутата.
Місця у найкращі (найпрохідніші) округи, продаватимуться, як і зараз. Партійна корупція нікуди не подінеться.
Включення кандидатів до партійних списків, як і нині, залежатиме лише від партійної верхівки і, використовуючи сучасні методи впливу, виборців усе одно змусять голосувати за першу п’ятірку, яку піаритимуть по всіх ЗМІ.
Цікаво, у кого підніметься рука проголосувати проти лідера його рідної партії? Маємо той самий недолік, що й тепер, при існуючій пропорційній системі.
Якщо партії будуть змушені обов’язково виставляти по 450 кандидатів, тоді в подібних виборах зможуть приймати участь лише великі партії, а маленькі викидаються.
Якщо ж прийняти варіант, коли партіям необов’язково виставляти по 450 кандидатів, і дозволити виставляти менше, то тоді повністю втрачається сенс відкритих списків. Бо тоді будуть існувати округи, де якісь з партій не матимуть своїх представників. За кого ж тоді будуть голосувати виборці? Адже бюлетені повинні бути однаковими в усіх округах.
Між кандидатами не існує загальнонаціональної конкуренції, бо виборці не зможуть проголосувати за кандидата не зі свого округу.
Таким чином, при зовнішній відмінності від існуючої пропорційної системи, цей варіант не лише нічого не змінює, а й назавжди знищить віру людей у відкриті списки.
Мабуть заради цього таку систему і пропагують.
Розглянемо варіант, розроблений саме для українських реалій.

Варіант № 3: пропорційно-рейтингова система (ПРС). Варіант для думаючих людей
У цьому варіанті виборів за відкритими списками поєднуються найкращі риси як мажоритарної, так і пропорційної систем. Виборець замість хрестика просто вписує тризначний номер обраного ним кандидата з відкритого списку партії, яку підтримує виборець.
Таким чином, віддаючи голос своїй партії, виборець водночас впливає на те, яке саме місце посяде обраний ним кандидат в остаточному списку, затвердженому ЦВК. Виборці безпосередньо впливають на внутрішньопартійний рейтинг кандидатів у депутати.

 

Найсуттєвіші риси пропорційно-рейтингової системи:
Виборці прямо впливають на рейтинг (остаточне місце в списку) кандидата у депутати.
Продаж місць у списках стає неможливим через неможливість передбачити кількість голосів, відданих за конкретного кандидата.
Є можливість проголосувати за партію, але при цьому не проголосувати за виставленого партійними босами кандидата, проставивши замість номера хрестик. І партія не втрачає голосів, і проводиться відсів найгірших кандидатів.
З’являється загальнонаціональна конкуренція між кандидатами, що стимулює розвиток партій за рахунок припливу до них людей, які справді користуються довірою суспільства. Партії будуть змушені залучати тих людей, за яких віддадуть голоси.
У виборах зможуть брати участь як великі, так і малі партії.
Використовуватиметься бюлетень того самого зразка, як і тепер.
Йтиме двоетапна обробка виборчих бюлетенів, що зробить фальшування результатів виборів значно складнішим.
Екзитпол не лише за партіями, а й за кандидатами ускладнює фальшування результатів.
Можливість прямого впливу на списки зробить вибори привабливими для виборців.
Процес визначення остаточних результатів виборів при використанні ПРС, відбувається у два етапи.
Перший цілком ідентичний тому, що діє і нині. Бюлетені обробляються у той самий спосіб, як і тепер: підраховується лише загальна кількість голосів відданих за партії. Тому впровадження ПРС жодним чином не ускладнюється на наймасовіших низових рівнях виборчої системи: на рівні виборців і ДВК.
Новація ПРС виявляється лише на другому етапі – під час підрахунку рейтингу кандидатів. Але другий етап ніяк не ускладнює життя ні виборцям, ні членам ДВК.
Обробка на другому етапі, та визначення остаточного рейтингу, можливо виконувати різними технологічними способами. Для впровадження пропорційно-рейтингової системи не потрібно використання ніякої спеціальної апаратури для обробки бюлетенів.
Але коли нарешті з'явиться надійна та достатньо дешева апаратура, яка зможе автоматично обробляти бюлетені на рівні ДВК, тоді пропорційно-рейтингова система перетвориться на однорівневу.
Що ж стосується звичайно важливого, але все-таки другорядного питання, а саме технічних засобів, яка забезпечують виборчі системи з відкритими списками, треба відмітити наступне: у розвинених країнах для реалізації систем з відкритими списками використовується спеціально розроблена апаратура та програмне забезпечення.
Але, як засвідчив досвід США, Росії, Індії та інших країн, електронні системи голосування на сьогодні не гарантують виконання головних виборчих функцій: таємності голосування; неможливості фальшування результатів; за відсутності паперових бюлетенів, перерахунок голосів стає неможливим. Що в умовах України є абсолютно неприпустимим.
А якщо врахувати, що в разі використанні спеціальних електронних пристроїв і ціна проведення виборів теж істотно зростає, а також зростають вимоги до технічної підготовки виборців та членів ДВК, то зрозуміло, що на сьогодні, ті переваги, про які можна почути, лише міф.
Або система має бути захищеною, а значить складною та недешевою, і лише тоді вона зможе гарантувати необхідні параметри виборів, або ж вона нікому не потрібна, якщо результати не будуть гарантовані.
Тому, порівнявши розглянуті варіанти, будь-який неупереджений читач мабуть погодиться з тим, що саме пропорційно-рейтингова система є на сьогодні найкращим варіантом виборчої системи для України.
Запропонована ще перед виборами 2006 року пропорційно-рейтингова система до останнього часу так і не розглядалася, і лише нещодавно була передана на розгляд до Міністерства юстиції України.

Ігор Гурчик, для УП

Untitled Document
Комментариев: 0


Добавление комментария

Имя:*обязательно
Город:
E-Mail:
Web-сайт:
Комментарий:*обязательно

Введите, пожалуйста, проверочный код (три символа латиницей)
1




Untitled Document
Независимый профсоюз горняков шахты имени Николая Петровича Баракова города Краснодона и Краснодонского района
| ADM | HOME | POST |
2008-2011 г.