Луганський досвід організації роботи Громадських рад.
- Громадські ради в Луганській області організовані при всіх 17 РДА, при Свердловській міській раді в силу того, що на неї покладено функції з управління Свердловським районом. При Луганській міській раді є аналог — Громадська палата, яка впроваджена під значним тиском громадськості ( її домагалися протягом 15 років).
З чого починалася діяльність Громадської ради при ЛОДА.
Формування складу Громадської ради
Луганська громадськість розвинула ідею громадської ради. Працівники Управління внутрішньої політики ЛОДА разом з громадськими активістами доклали багато зусиль для впровадження інституту громадських рад в області. Було зроблено теоретичні напрацювання, проведено підготовчу організаційну роботу. Ми добрим словом згадаємо Морозова Сергія Ілліча – громадського діяча і автора філософії розвитку громадських рад, Пшоняник Наталію Віталіївну – начальника Управління внутрішньої політики ЛОДА того часу, Ангелову Ірину Іванівну – начальника відділу, фахівця Управління, Козирєва Миколу Кузьмича – лідера місцевих правозахисників та інших, що вклали інтелект і душу в цю справу.
Зразу виникло питання, як робити Громадську раду.
Здійснили це в такому порядку:
- Проробка філософії громадської ради. Попередньо проводилися робочі зустрічі ентузіастів, координаційні зустрічі зацікавлених сторін. Координаційна зустріч в ЛОДА пройшла 8 квітня 2005 р.
- Наступний крок – науково-практична конференція громадського активу, що пройшла 30 травня 2005 р. На ній обговорили принципи створення Громадської ради при Луганській обласній державній адміністрації (ЛОДА).
- Робоча група з розробки регламентуючих документів. За пропозицією конференції, Розпорядженням голова ЛОДА була створена Робоча група по розробці Положення про Громадську раду при ЛОДА на основі Постанови №1387 від 15.10.2004. До складу Робочої групи були запропоновані від громадськості персонально 8 осіб, від ЛОДА – 3 особи, і в подальшому кооптували до складу Робочої групи бажаючих, хто реально почав в ній працювати. Положення про Громадську раду було напрацьоване. Проте, час затвердження прийшовся на зміни в Постанові 1378 від 18.05.2005 р., якими замість громадських рад при державних адміністраціях вводилися Громадські колегії при голові державної адміністрації. Тому голові ЛОДА було легше затверджувати Положення про Громадську колегію адміністративним шляхом, звичайно, враховуючи думку громадськості. Не всіх учасників Робочої групи затверджене Положення вдовольнило саме за причини не включення тих пропозицій, згідно з якими члени ради могли самостійно, без втручання адміністрації, шляхом самоврядування, тобто рейтингового голосування, самостійно обрати голову, заступника ради та склад секретаріату.
- Для формування самого складу колегії та визначення долі великої кількості організацій вирішили зібрати Форум Громадських організацій, на який запросили всі обласні громадські організації . До уваги не бралися політичні партії, організації, що переймалися заняттями-хобі чи іншими подібними справами. Проїзд був за власний рахунок.
- На Форум 01 липня 2005 р. з’явилися далеко не всі, хто виразив бажання увійти до
Громадської колегії, всього 150 організацій..
Учасники зійшлися на тому, що сформують 5 комісій з провідних напрямків громадської діяльності, і записалися приблизно по 30 організацій до однієї з цих комісій. Актив цих комісій і склав Громадську колегію, до якої входило 30 осіб.
- Для того, щоб робота пішла у конструктивному руслі, довелося багато попрацювати фахівцям Управління внутрішньої політики, які добре знали активні організації, їх лідерів, організовували роботу Громадської колегії, брали участь у засіданнях профільних комісій при Громадській колегії, які свою роботу планували і організовували самі.
- Пізніше кількість комісій розширилася до 6 і навіть до 8.
- Діяльність громадської ради (колегії)
Громадська рада працювала за планом. Укладався декілька разів Регламент. Склад колегії ( а після березня 2006р. –знову ради), поступово розширювався до 60 осіб у 2009 р. Засідання проводилися регулярно, 1 раз в квартал. Громадські комісії в ході змін Постанов знизили свою активність, деякі перестали працювати.
Проте, загалом робота тривала, і найбільш болючі, навіть конфліктні резонансні питання виносилися для обговорення на засідання Громадської ради. Найбільш пам’ятними були обговорення проектів нормативно-правових актів, останній – у лютому 2010 р. – проект концепції розвитку місцевого самоврядування ( концепція отримала від громадськості негативну оцінку). Голова ЛОДА виніс також на обговорення питання, навколо яких точилася боротьба: щодо передачі в концесію ОКП «Луганськвода», питання будівництва центру розваг на місці скверу «Дружби народів»( насправді – в минулому цвинтаря), обговорення Антикризової програми. Кожний міг вільно виказати свою думку, були дебати, консенсусні рішення.
- Що давала ця діяльність?
- Дійсно, це були консультації з громадськістю, особливо з питань, з яких влада шукала або хотіла заручитися підтримкою з боку громадськості.
- Дійсно, можна було пропонувати свої теми для обговорення. І при наполегливості можна було їх поставити у план. Але план складала адміністрація, і план не відходив далеко від тих питань, які йшли в руслі поточної роботи ОДА.
Наприклад, ЛОО «Чайка» в 2007 р. пропонувала до обговорення такі питання:
- Тарифи на житлово-комунальні послуги
- Дотримання прав найманих працівників на підприємствах всіх форм власності.
- Дотримання умов приватизації підприємств інвесторами.
- Дотримання техніки безпеки на виробництвах зі шкідливими, важкими та небезпечними умовами виробництва.
- Проблеми дитячої безпритульності, дитячої та підліткової злочинності.
- Проблеми прозорості діяльності органів влади на місцях та органів місцевого самоврядування.
- Питання співпраці організацій громадянського суспільства і органів влади і місцевого самоврядування.
- Громадянська просвіта населення.
- Проблеми відкритості, справедливості і законності приватизації:
- землі,
- підприємств ЖКГ
- Відкритість інформаційного простору Луганщини.
Проте, вони не були поставлені до заслуховування, окрім одного – проблем підлітків.
- Члени громадської ради тому використовували інші можливості вирішити гострі питання: через акції, адміністративне втручання, суд.
- Зауваження.
- Найбільш гострі питання все ж не ставилися. Наприклад, щодо масових порушень прав громадян у житлово-комунальній сфері або обговорення проекту нового Трудового Кодексу України, який відкидає нас від світових стандартів в сфері праці.
- Не можемо пригадати жодного з громадських обговорень, проведених згідно з затвердженим Постановою Порядком.
- Слушні думки голови ЛОДА щодо залучення до участі в роботі колегій ЛОДА представників громадської ради для нас не здійснилися.
- Сторінка Громадської ради на веб-сайті ЛОДА поповнюється інформацією регулярно, але обсяг інформації недостатній, і повного слідування Порядку консультацій з громадськістю немає.
- Причини неповного використання потенціалу Громадської ради.
Здебільшого не було логічного завершення результатів засідань. Наша пропозиція кожного наступного засідання заслуховувати інформацію про виконання рішень попереднього засідання так і залишилася неприйнятою.
Але коли це логічне завершення траплялося, то це була перемога здорового глузду.
Наприклад, за результатами одного з засідань громадської ради з обговорення щодо проблем підлітків ми були запрошені на 06.02.2008 р на Круглий стіл, що проводило управління у справах сім’ї, молоді та спорту, на якому ми подали свої пропозиції, і частина з них була не просто прийнята, а втілена в життя.
- Громадські ради при районних державних адміністраціях.
Протягом 2005 — 2006 р., і навіть ще в 2007 р. були створені громадські ради в районах.
До методичної допомоги 10 північним районам долучилися організації Луганської коаліції «Громадяни за прозорість дій влади».
В тих районах, де були активні громадські організації, громадські ради працювали активно (Новопсковський район, Станично-Луганський район). Чітка робота місцевих адміністрацій обумовлювала добре керівництво роботою Громадської ради (Краснодонський район, виконком Свердловської міської ради). В інших районах адміністрація гасила активність організацій і формалізувала роботу Громадських рад (Біловодський район), або взагалі не приділяла їм уваги (Міловський район).
Але результати обговорень питань в громадських радах місцева адміністрація не враховувала в своїй роботі, і ця інституція приходить у занепад.
Громадські ради в районах відстають у розвитку за суб’єктивних та об’єктивних причин, з яких відзначимо:
- малу кількість активних громадських організацій;
- феодальні порядки в сільській місцевості;
- відсутність уваги та вимогливості від обласної адміністрації;
- малоефективний старт громадських рад в сільських районах.
Пропозиції:
- Активізувати роботу Громадської ради згідно з вимогами Постанов 1302 та 10.
- Запропонувати членам Громадської ради утворити комісії та охопити ними ті НДО, що залишилися поза межами Громадської ради.
- Впровадити в діяльність Громадських рад обов’язковість участі представників Громадської ради або відповідної комісії при ній у засіданнях відповідній колегії та інших колегіальних формах роботи з правом дорадчого голосу
- Залучати членів Громадської ради, представників комісій для попереднього експертного обговорення інформації для аналізу при підготовці колегій
- Оприлюднювати у відкритій пресі, передусім у газеті обласної ради «Наша газета» щорічно детальний звіт про роботу Громадської колегії
- Організувати повноцінне громадське обговорення стану надання житлово-комунальних послуг в Луганській області
7.Провести обласну конференцію щодо оцінки та перспектив роботи громадських рад
- Запропонувати в містах обласного підпорядкування організувати громадські ради при виконкомах місцевих рад
- Провести навчання для голів та активу Громадських рад при РДА за участі членів Громадської ради при ЛОДА.
Лариса Заливна,
голова ЛОО «Чайка»