Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
07 липня 2020 року Суддя Павлоградського міськрайонного суду Перекопський М.М. розглядав справу №185/5838/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/90487364# за позовом Михайлюка О.В. до ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» про скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Керівник, посадові особи ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не вирішували питання та не допускали позивача на підприємство для ознайомлення зі списком посад, разом зі своїм законним представником. Позивач Михайлюк Олексій Вікторович неодноразово з’являвся для ознайомлення зі списком посад, але жодного разу не ознайомився, оскільки бажав це зробити саме з представником, якого не пропускали на територію підприємства.
Генеральний директор Воронін Сергій Анатолійович та йому підлеглі посадові особи ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Моловик Дмитро Анатолійович, Бахмет Любов Дмитрівна, порушували ст.59 Конституції України, {Офіційне тлумачення частини першої статті 59 див. в Рішенні Конституційного Суду https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-09#n54
У задоволені позову суддя Перекопський М.М. відмовив, чим порушив Конституційні права і свободи позивача які є непорушними та гарантованими відповідно до висновків ст.59 Конституції України та рішення Конституційного суду України № 23-рп/2009 від 30.09.2009.
Рішення Павлоградського міськрайоного суду у справі №185/5838/19 колегія Дніпровського апеляційного суду Макаров Микола Олексійович., Деркач Наталія Миколаївна (голова Дніпровського апеляційного суду)., Куценко Тетяна Рудольфівна (заступник голови Дніпровського апеляційного суду) залишили без змін. https://reyestr.court.gov.ua/Review/93184864#
Слід констатувати, що законодавство в своїй основі складається з норм Конституції України, яка має найвищу юридичну силу. А також, воно (законодавство) складається з норм міжнародного права, яке є невід’ємною частиною українського законодавства. У частині першій статті 59 Конституції України не міститься обмежень стосовно кола суб’єктів надання правової допомоги та вимог щодо їх професійної підготовки, які мають визначатися в законах України.
Враховуючи зазначене Конституційний Суд України вирішив , що положення частини першої статті 59 Конституції України «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
Право на правову допомогу — це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб’єктами права.
Крім того, гарантування кожному права на правову допомогу є не тільки конституційно-правовим обов’язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов’язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року , Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004), Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року (995_043) тощо.
У частині першій статті 59 Конституції України не міститься обмежень стосовно кола суб’єктів надання правової допомоги та вимог щодо їх професійної підготовки, які мають визначатися в законах України.
На думкі позивача Михайлюка Олексія Вікторовича
можливо дійти висновку, що суддя Павлоградського міськрайонного суду Перекопський Микола Миколайович та колегія Дніпровського апеляційного суду Макаров Микола Олексійович., Деркач Наталія Миколаївна., Куценко Тетяна Рудольфівна увійшли в змову з керівництвом ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та прийняли рішення яке суперечить ст.59 Конституції України, рішенню Конституційноого суду України № 23-рп/2009 від 30.09.2009, щоб приховати можливий злочин скоєний генеральним директором та йому підлеглими посадовими особами ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів; зрадили присягу. Текст присяги викладений у ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: якою вступаючи на посаду судді, урочисто присягали об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкорятися лише закону та керуватися принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади».
Порушенням присяги судді, який обіймає адміністративну посаду в суді, є також невиконання ним посадових обов’язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, пов’язаних з процесуальними діями.
Такі судді повинні негайно бути звільненні та притягнуті до кримінальної відповідальності за ст.364 КК України. Зловживання владою або службовим становищем, ст. 364-1. Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, 367 КК України. Службова недбалість. ч.4 ст.382 КК України . Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 151-2. Конституції України. Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
НППО «Павлоградвугілля» з ЛЮДЬМИ і ДЛЯ ЛЮДЕЙ !!!